Історія міста

Місто ШАХТАРСЬКЕ

Дата заснування: 1954 рік                                                        

Загальна площа земель - 290 га                                        

Кількість населення - 30,5 тис. осіб (у т. ч. 8,3 тис. внутрішньо переміщених осіб )

Шахтарське – це невелике місто Дніпропетровської області. Міста, як і люди, завжди різні. Кожне з них має свою історію. У нашого міста вона пов’язана з початком розвитку вугільної промисловості в Західному Донбасі. 

Історія Західного Донбасу починається з початку XIX сторіччя. У 1829 році дослідником геології Донецького басейну Є.П.Ковалевським були зроблені сміливі припущення щодо продовження покладів кам’яного вугілля на захід. Пізніше, у 1833 році, його теорію підтвердив геолог А.В.Іваницький. У 1924-1929 роках радянські спеціалісти провели комплекс геологорозвідувальних робіт та доповнили дослідження попередників новими даними. Вивчення надр регіону продовжувалося до початку Другої світової війни.

Після закінчення війни в степи Придніпров’я знов прийшли геологи, які підтвердили припущення щодо наявності тут великих запасів кам’яного вугілля. 

Проєктування об’єднаного житлового селища Західно-Донбаських шахт  розпочалося у 1954 році згідно з наказом Мінвугілля СРСР від 30 квітня 1954 року № 189.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 18 червня 1954 року № 926 «Об отводе земельных участков тресту «Красноармейскуголь» под строительство новых шахт «Западно-Донбасская» № 1 и № 2 под промышленное и жилищное строительство» відведені земельні ділянки під будівництво нових шахт, промислове і житлове будівництво із землекористування колгоспів Петропавлівського району.

Днем народження нашого міста вважається 25 травня 1954 року. В цей день було закладено фундамент першого будинку.

На землях колгоспів «Зоря», ім. Фрунзе та ім. Горького почалося нове життя. В чистому полі в глиняній хаті тракторної бригади колгоспу ім. Фрунзе Петропавлівського району розмістився перший десант будівельників. Розпочалося будівництво шахти «Західно-Донбаська» №1 та робітничого селища. Сюди приїхали робітники тресту «Павлоградшахтобуд», шахтарі Донбасу, молодь з різних областей і республік країни. Будували переважно одноповерхові будинки, а в 1955 році з’явився перший восьмиквартирний двоповерховий будинок, який був названий за дострокову здачу «Будинком Слави». Вже тоді визначилася перша вулиця на честь Т.Г.Шевченка. Разом з будівництвом шахти розросталося і робітниче селище.

06 грудня 1956 року в одному з одноквартирних будинків почала свою роботу школа, в якій навчалися всього 7 учнів. Першою вчителькою була Бровко Таїсія Терентіївна. Вже в наступному навчальному році до школи прийшли 42 учні.

Містечко розросталося швидкими темпами, оскільки на будівництво шахти приїхала велика кількість молодих працівників. Виникла гостра потреба в житлі, лікарні, школі, дитячих садках тощо.

17 травня 1957 року наказом тресту «Павлоградшахтобуд» було утворено шахтобудівельне управління № 4. 

У 1957 році було здано в експлуатацію першу чергу електропідстанції, прокладено залізничну мережу, по якій підвозилися матеріали на новобудови, відкрилися їдальня, магазин, клуб, де була організована художня самодіяльність.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 16 серпня 1957 року № 663 «Про віднесення деяких населених пунктів до категорій селищ міського типу і робітничих селищ» новозбудованому населеному пункту присвоєно назву Шахтарське і віднесено його до категорії робітничих селищ з підпорядкуванням Миколаївській сільській Раді Петропавлівського району.

У 1958 році була відкрита лікарня на 25 місць. 

01 січня 1959 року відбувся Всесоюзний перепис населення. В робітничому селищі тоді мешкало всього 5100 осіб.

Рішенням  виконкому  Дніпропетровської  обласної  Ради депутатів трудящих від 06 травня 1960 року за № 423 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі області» робітниче селище Шахтарське Миколаївської сільської Ради Петропавлівського району віднесено до категорії селищ міського типу та іменовано - Першотравневе з виключенням з підпорядкування Миколаївської сільради і утворенням Першотравневої селищної Ради з центром в селищі міського типу Першотравневе.

12 червня 1960 року були проведені перші вибори до місцевих органів влади – селищної Ради депутатів трудящих, а 15 червня відбулося засідання першої сесії селищної Ради депутатів трудящих, на якій було обрано виконавчий комітет у складі дев’яти осіб і створено шість постійно діючих комісій. Головою виконкому був обраний                     Степан Тихонович Мартинов. 

У цьому ж році відкривається школа-інтернат, на базі початкової школи утворюється семирічна школа, яку очолила Авраменко Віра Іванівна. Почали працювати дві їдальні, молочна кухня, декілька буфетів, ресторан, побутовий комбінат, дитячий садок, закінчується будівництво водозабору в Лисій балці і вже в жовтні 1960 року мешканці селища отримали питну воду. 

У 1961 році починає працювати міська бібліотека, завідуючою якої призначили Жмуренко Лідію Кирилівну.

28 серпня 1963 року здано в експлуатацію шахту «Західно-Донбаська» № 1 (пізніше – шахта «Першотравнева»), з якої і почалася біографія Західного Донбасу. Директором шахти був призначений Філіпов Микола Григорович.

У 1963 році свої двері відкрила середня школа № 1 на 940 учнів і першим її директором стала Авраменко Віра Іванівна. 

Жодне місто не може існувати без комунальних і житлово-експлуатаційних служб, тому в 1964 році три жилкомунгоспи об’єднано в управління. Перший керівник УЖКГ – Воротніков Павло Петрович.

20 березня 1965 року була введена в експлуатацію  шахта «Західно-Донбаська» № 2 (пізніше – шахта «Степова»). Директором шахти був призначений Лохов Іван Іванович.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 лютого 1966 року № 34 «Про віднесення селища Першотравневе Дніпропетровської області до категорії міст районного підпорядкування» селище міського типу Першотравневе Петропавлівського району Дніпропетровської області віднесено до категорії міст районного підпорядкування і названо Першотравенськ.

У газеті «Світло Жовтня» від 23 березня 1966 року під рубрикою «Новое на карте Украины» повідомлялося: «Рождённый в Приднепровской степи город быстро растёт и благоустраивается. Это город четырёх- и пятиэтажных домов с благоустроенными улицами, бульварами, скверами. Здесь есть рабочий клуб, три школы, больница, поликлиника, много магазинов, бытовых учреждений. Непрерывно расширяются границы молодого города. Только за первые месяцы этого (1966) года в новых домах отпраздновали новоселье около 500 семей шахтеров. Продолжается строительство ещё 11 многоэтажных домов, кинотеатра на 400 мест, Дворца культуры, двух школ, детского комбината. С большой любовью горняки украшают свой родной Першотравенск. Вдоль одетых в асфальт автомагистралей и тротуаров посажены десятки тысяч деревьев».

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 22 липня 1966 року № 175 «Про передачу міста Першотравенська в підпорядкування Павлоградській міській Раді Дніпропетровської області» місто Першотравенськ Петропавлівського району передано в підпорядкування Павлоградській міській Раді депутатів трудящих Дніпропетровської області.

Розростається місто, збільшується кількість мешканців, ростуть  потреби не тільки в житлі, а й в наданні послуг, місцях відпочинку. 

05 грудня 1966 році свої двері відкрив широкоформатний кінотеатр «Жовтень». 

У 1967 році відкривається середня школа № 2 та ще один дитячий садок.   

З розвитком Західного Донбасу зросла потреба в кваліфікованих робітниках. На базі тресту «Павлоградвугілля» Мінвуглепрому 5 вересня 1967 року було відкрито професійно-технічне училище № 40.  

У 1968 році вводяться в експлуатацію Центральні енергомеханічні майстерні (з 1975 року -  ремонтно-механічний завод), які очолив Чигир Олексій Михайлович. Того ж року відкривається міська дитяча бібліотека.

У 1969 році почала роботу  середня школа № 3. Її першим директором був Дрибас Григорій Юхимович.

1970 рік ознаменувався вводом в експлуатацію ще однієї шахти – «Західно-Донбаська» № 3 (пізніше – «Ювілейна»). Директором шахти був призначений Дук Микола Григорович.
У цьому ж році  був відкритий  Палац культури шахтарів - на той час найбільший заклад культури в Західному Донбасі. 

У 1973 році свої двері школярам відчинила школа № 4, яка спочатку була восьмирічною і вже через рік стала середньою. Першим директором був Огурцов Віктор Леонтійович. Того ж року утворилося управління газового господарства.

У 1978 році було утворено Першотравенське ремонтно-будівельне управління.

У 1981 році відкривається Клуб юних техніків. 

24 грудня 1982 року в експлуатацію була введена шахта «Західно-Донбаська» №21/22 (пізніше - ім. М.І.Сташкова). Її директором був призначений Анатолій Григорович Разводов. 

З 1982 до 1985 року в Першотравенську інтенсивними темпами відбувається будівництво, в результаті якого пустир перетворився на житловий мікрорайон «Південний».

У 1986 році вводиться в експлуатацію АТС 100/2000 на 3000 номерів.

У 1987 році  почала функціонувати станція переливання крові, важливість якої в маленькому шахтарському містечку важко переоцінити. Головним лікарем станції протягом 15 років був Дегтярьов Олександр Миколайович.  

Указом  Президії Верховної Ради Української РСР від 8 серпня 1989 року № 7863-ХІ місто Першотравенськ Павлоградської міської ради Дніпропетровської області віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. З цього моменту Першотравенськ почав формувати свою інфраструктуру. Розпочалася діяльність Першотравенського міського суду та прокуратури, міського фінансового управління, міського архіву, управління Пенсійного фонду, відділу статистики. 

У 1990 році  відкрився відділ народної освіти, міський центр зайнятості населення, відділення податкової інспекції.

У 1991 році кінотеатр «Южний» був перебудований у православний Свято-Введенський Храм.
Згідно з рішенням Першотравенської міської ради від 04 жовтня 1991 року № 10 почала виходити газета «Першотравенські новини», засновником якої стала міська рада. 

Наймолодша в місті школа № 5 відкрила свої двері учням 1 вересня 1992 року. Директором школи з моменту її відкриття працює Печена Тетяна Вікторівна.    

У 1994 році в місті відкривається відділення «Приватбанку», в 1997 році – міське відділення Державного казначейства України, філіал «Промінвестбанку».

У 2000 році засновано територіальний центр для соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, відкривається міське управління юстиції.
Щоб задовольнити потреби мешканців міста питною водою, у цьому ж році був уведений в експлуатацію водогін «Дніпро – Західний Донбас». 

У 2001 році в Україні був проведений перший Всеукраїнський перепис населення, згідно з яким у місті Першотравенську зареєстровано 29 374 мешканці. 
Того ж року свої двері студентам відкрила філія Західнодонбаського приватного інституту економіки та управління, яка розмістилася в будівлі школи № 5. Почало працювати і міське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

У 2002 році відкривається міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 

У травні  2003 року в місті було відкрито меморіал Слави на честь воїнів, загиблих у роки Другої світової війни, та встановлено БМП на честь воїнів-інтернаціоналістів, учасників бойових дій на території інших держав. 
Напередодні 50-річчя міста рішенням міської ради від 21 травня 2004 року № 54  було затверджено Прапор, Герб та Гімн міста Першотравенська. У міській лікарні урочисто відкрилось реанімаційне відділення для надання екстреної допомоги мешканцям міста та навколишніх сіл. Напроти Будинку культури молоді “Україна” відкрили Капличку в пам’ять про шахтарів, загиблих на вугільних підприємствах міста. На гранітних плитах викарбувані їхні прізвища.

У 2004 році на базі управління житлово-комунального господарства (УЖКГ) було утворено Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство. 

У серпні 2006 року, з нагоди 15-річчя незалежності України, у Першотравенську було відкрито пам’ятні знаки ліквідаторам та постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та воїнам, загиблим у мирний час.   

У 2007 році активно розпочалося реформування житлово-комунального господарства міста. У лютому було утворено приватне підприємство «Комунальщик – 4», колектив якого за короткий строк досягнув певних успіхів щодо якості надання комунальних послуг та розширив їх перелік. Досвід цього підприємства ретельно вивчався рештою ЖЕКів, тому на початку 2008 року всі вони також стали приватними підприємствами.        

З метою впровадженням сучасних, більш ефективних способів господарювання міська влада реалізувала низку проєктів, спрямованих на поліпшення умов життя людей. Влітку 2007 року проведено реконструкцію теплової мережі міста. Теплові навантаження з котельні шахти «Ювілейна» переведені на котельню «Південна».  Теплові мережі разом з котельнями «Центральна» та «Південна» були прийняті у комунальну власність міста. До цього об’єкти перебували на утриманні ВАТ «Павлоградвугілля» - структурного підрозділу ДТЕК. Нині місто повноцінно опалюється двома котельнями зі значною економією палива. Реалізація цього масштабного проєкту – приклад соціального партнерства між бізнесом та міською владою. 

Шахтоуправління «Першотравенське», до складу якого входять шахти «Степова» та «Ювілейна» - серед кращих вугільних підприємств Західного Донбасу. Трудові колективи цих вугільних підприємств щороку достроково виконують річний план з видобутку «чорного золота». Першотравенський ремонтно-механічний завод – єдине у регіоні спеціалізоване підприємство з ремонту гірничошахтного обладнання. Завдяки стабільній роботі цих підприємств своєчасно поповнюється міський бюджет.

У 2011 році Першотравенською міською радою затверджено Генеральний план міста, який останній раз затверджувався в 1986 році. 

Цього ж року міська рада затвердила Положення про разове грошове заохочення обдарованої учнівської молоді міста «Гордість та надія Першотравенська». Завдяки цьому талановиті та обдаровані учні отримують грошові винагороди.           

У червні 2011 року відбулося відкриття лікувально-діагностичного центру міської лікарні. Місто отримало один з найсучасніших лікувально-діагностичних комплексів на Дніпропетровщині.

26 вересня 2013 року в будинку 13 на вулиці Октябрській (нині – Ювілейна) відбулося відкриття амбулаторії сімейної медицини. Цей заклад відкрито для того, аби пацієнти могли зручніше і швидше отримати необхідну консультацію чи лікування. Амбулаторія відповідає всім сучасним вимогам.

У січні 2014 року було проведено публічний творчий конкурс з визначення кращого логотипу міста Першотравенська. За результатами конкурсу міська рада затвердила логотип  «Першотравенськ – відкритий для світу».

У жовтні 2015 року у місті починає роботу Першотравенський міський військовий комісаріат (нині – міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки). 

1 квітня 2016 року утворено Першотравенське об’єднане управління Пенсійного фонду України. До новоствореної структури увійшли Першотравенське та Петропавлівське управління Пенсійного фонду.       
23 серпня 2016 року загиблому воїну АТО Тарасу Малишенку встановлено меморіальну дошку на фасаді школи № 1, де він навчався.

У 2017 році за фінансової підтримки керівництва області здійснено реконструкцію напірного каналізаційного колектора від КНС-1 до колодязя-гасителя на вул. Героїв Космосу та   безнапірного каналізаційного колектора від будинку 2 на вул. Гагаріна (нині- Леоніда Каденюка) до КНС-1, на що були спрямовані значні кошти обласного бюджету.

Цього ж року запроваджено електронний онлайн-запис до лікарів міських медичних закладів. Цим зручним медичним сервісом успішно користуються першотравенці різного віку.

До Дня Конституції України у 2017 році в місті відбулось урочисте відкриття погруддя Тараса Григоровича Шевченка на вулиці Кобзаря.

У 2017 році місто отримало грант від Нідерландських організацій VNG International та PAX для реалізації проєкту «Партнерство в ім’я розвитку», в рамках якого відбулись масштабні масові заходи: спортивно-туристичні змагання «Юний прикордонник», творчий конкурс «Таланти Першотравенська», зустріч-пікнік «Помогай-ка» для дітей з особливими потребами, міська спартакіада «Спортивний Першотравенськ».

Восени цього ж  року відкрився  торговельно-розважальний  комплекс «Терикон». 

У рамках співпраці з компанією ДТЕК облаштовано універсальний спортивний майданчик «Спорт для всіх», де розміщено тенісний корт, комбінований майданчик для баскетболу і волейболу, спортивний майданчик з тренажерами, а також майданчик для скейтбордингу.                                                                                                            

У Центрі дитячої творчості «Надія» у вересні 2018 року відкрито сучасну школу робототехніки, оснащену новітнім обладнанням. Тут дітей навчають сучасним технологіям та основам програмування. 

Для дітей з особливими потребами на базі дитячого садка «Попелюшка» відкрито інклюзивно-ресурсний центр, який допомагає дітям цієї категорії розвиватися та адаптуватися до суспільного життя.

Місто отримало грант від міжнародної фінансової організації НЕФКО для впровадження енергоощадних заходів та підвищення енергоефективності міських об'єктів. У рамках цього проєкту в школах № 2 та 4, а також у БК «Шахтар» замінено вікна. На котельні «Південна» встановлені живильні та конденсатні насоси.   

У Першотравенську на вул. Гагаріна (нині – Леоніда Каденюка) облаштовано перше Wi-Fi дерево в Західному Донбасі, креативний дитячий майданчик, укладено бруківку, висаджено дерева, встановлено лавочки.

У рамках реалізації проєкту «Безпечне місто» в місті встановлено 16 камер відеоспостереження.

Для підвищення рівня екологічної безпеки та зменшення обсягу шкідливих викидів замінено батарейні циклони на вугільних котельнях міста.

До Дня шахтаря у 2019 році на вул. Кобзаря було відкрито Алею Слави. На ній розміщено інформацію про Почесних громадян міста Першотравенська.

Того ж року реконструйовано міську площу, де укладено бруківку, здійснено ремонт освітлення, облаштовано клумби, встановлено лавочки та сучасні артоб’єкти. На оновленому фасаді БК «Шахтар» встановлено LED-екран у рамках великого гранту конкурсу «Громада своїми руками». Тепер площа є прикрасою міста, бо тут проводяться  урочисті міські заходи.

Навесні 2020 року проведено благоустрій міського парку за БК «Шахтар», де висаджено зелені насадження, укладено бруківку, замінено зовнішнє освітлення, встановлено лавочки, дитячі майданчики і артоб’єкти. Сьогодні – це улюблене місце відпочинку та дозвілля містян всіх вікових категорій. 

Для забезпечення професійного розвитку та науково-методичної підтримки педагогів міста утворено Центр професійного розвитку педагогічних працівників.

23 червня 2020 відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки на фасаді будівлі ДЮСШ «Шахтар» на честь Павла Васильовича Дулінова – тренера з футболу, який навчив сотні першотравенських дітей та молоді цьому захоплюючому виду спорту.

У жовтні на меморіалі Слави відкрито пам’ятний знак на честь загиблих учасників АТО. 

Наприкінці 2020 року перший поверх колишнього гуртожитку було реконструйовано під житло  для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у рамках підписаного меморандуму про  співпрацю з Українським  фондом соціальних інвестицій (УФСІ) при фінансовій підтримці Уряду Німеччини. 

У рамках Програми «U-LEAD з Європою» за підтримки Європейського Союзу  проведена реконструкція приміщення для центру надання адміністративних послуг. Ремонт тут виконано за кошти міського бюджету, а меблі, техніку та обладнання закупив фонд.

З березня 2021 року Першотравенськ бере участь у проєкті  від представництва Європейського Союзу в Україні «Трансформація вугільних регіонів та громад», яким передбачено створення нових робочих місць, упровадження альтернативних джерел тепло- та водопостачання тощо. У жовтні 2021 року підписано Меморандум  про взаєморозуміння щодо впровадження котелень на біомасі в міських системах централізованого теплопостачання з інвестиційним фондом RSJ та інвестиційною групою ISATEX (Чехія).

У 2021 році для вирішення питання водопостачання міста за підтримки народного депутата України Романа Каптєлова розпочато будівництво резервуара для питної води. 

Влітку 2021 року здійснено реконструкцію відділення екстреної медичної допомоги міської лікарні за програмою Президента України «Велике будівництво». У міській лікарні впроваджено проєкт «Капітальний ремонт кисневої станції».

Для покращення якості надання комунальних послуг в місті утворено нове комунальне підприємство «Терра-Нова».

З жовтня 2021 року в місті працює спеціалізована мультидисциплінарна мобільна бригада паліативної медичної допомоги «Хоспіс на дому», до складу якої входять не лише фахівці з надання  паліативної допомоги, а й вузькопрофільні лікарі, зокрема хірург, травматолог, невропатолог, кардіолог.

Розпочато роботу зі встановлення пожежної сигналізації, системи оповіщення та блискавкозахисту в закладах освіти та культури міста.

Через агресію рф проти України Першотравенськ став прихистком для великої кількості біженців з Донецької та Луганської областей, тому вже наприкінці лютого 2022 року в місті було відкрито центр для тимчасового проживання біженців. З початком російсько-української війни налагоджена системна співпраця з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), міжнародною благодійною організацією «Янголи Спасіння», Благодійними фондами «Слов’янське серце», «Мій мир» та «Час добра» тощо, які забезпечують родини внутрішньо переміщених осіб гуманітарною допомогою (продукти харчування, засоби гігієни, ліжка, постільні набори, побутова техніка тощо).

У жовтні 2022 року місто долучилося до освітнього проєкту Західного Донбасу «Дитяча посмішка» за фінансової підтримки «ДТЕК Енерго» для учнів ліцеїв міста.

Влітку 2023 року у співпраці з Українським  фондом соціальних інвестицій (УФСІ) при фінансовій підтримці Уряду Німеччини капітально відремонтовано приміщення амбулаторії  загальної практики сімейної медицини  № 2  Центру первинної медико-санітарної допомоги (проведено ремонт приміщень, замінено вікна, двері, комунікації та придбано сучасне медичне обладнання).

14 жовтня 2023 року за ініціативи міського голови до Дня захисників і захисниць України в місті відкрито Алею пам’яті загиблих Героїв, які віддали своє життя, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. 

У 2023 році від Дитячого Фонду ООН (UNICEF) громада отримала сучасні гаджети для ліцеїв та ігрове обладнання для КЗДО «Дзвіночок».

Цього року благодійна організація «Схід-SOS», діяльність якої орієнтована на підтримку та відновлення регіонів, постраждалих від збройної агресії росії, профінансувала ремонтні роботи в укритті ліцею № 3. 

У 2023 році для забезпечення навчального процесу в режимі офлайн в умовах воєнного стану облаштовано найпростіші укриття у ліцеях № 2, 3, 4, 5 та дитячих садках «Дзвіночок» і «Калинка». Тут встановлено вентиляційні системи, удосконалено тепло-, електромережі, мережі водопостачання та водовідведення, облаштовано туалетні кімнати, придбано генератори тощо.

У  рамках проєкту «ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР», що був упроваджений Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за фінансування Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади, громада міста отримала оргтехніку. Мета проєкту - реалізація інклюзивної політики та інтеграція в діяльність громад усіх верств населення.

Міською владою спільно з компанією «ДТЕК Енерго» реалізовано проєкт «Ділимося хлібом» за підтримки Фундації імені князів-благодійників Острозьких. Для внутрішньо переміщених осіб, членів родин військовослужбовців та волонтерів  проводилися акції спільного виготовлення хліба. 

На знак вдячності і поваги до Захисників, які віддали життя за рідну землю, на Алеї пам’яті загиблих Героїв встановили один з найшанованіших національних символів – жовто-блакитний тризуб.

КНП «Першотравенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» долучився до проєкту «Підтримка реформи охорони здоров’я» з покращення доступу наших жителів до первинної медичної допомоги за підтримки USAID. 

У місті з’явився перший мурал на фасаді будівлі КЗПО «Центр позашкільної освіти» у рамках реалізації проєкту зі створення сприятливих умов для інтеграції молодих людей з числа внутрішньо переміщених осіб за підтримки Ради Європи.

Першотравенську громаду зареєстровано на Національному вебпорталі як цифрову громаду. В місті запроваджено інструменти електронної демократії E-Dem: громадський бюджет, консультації з громадськістю, місцеві петиції.

У 2024 році для спільного вирішення нагальних проблем міста та сусідньої Петропавлівської громади, налагодження міжмуніципального співробітництва утворено спільне комунальне підприємство «Агенція розвитку та відновлення громад Присамар’я» для залучення інвестицій, зокрема іноземних.

У рамках проєкту «Розширення освіти в умовах надзвичайних ситуацій» за підтримки британської організації Street Child і благодійного фонду «За Майбутнє України» гімназія № 3 отримала обладнання, меблі та ігрові матеріали. 

У 2024 році спортсменка міста Таїсія Покусай завоювала «золото» на чемпіонаті Європи з боксу та увійшла до складу Національної збірної України з боксу.

Для резервного водопостачання котельні «Центральна» при довготривалій відсутності води під час блекаутів споруджена розвідувальна водозабірна свердловина.

У червні 2024 року у Києві підписано тристоронній меморандум про взаємопорозуміння між Першотравенською міською територіальною громадою, Агентством міжнародного співробітництва Асоціації муніципалітетів Королівства Нідерландів VNG International та Асоціацією міст України у напрямках: «Безпека, захищеність, стійкість» і «Децентралізація та демократизація». Завдяки співпраці з Нідерландською фундацією Firefighters without Borders - Brandweer zonder Grenzen та VNG International громада отримала пожежний автомобіль марки Daf LF та гуманітарну допомогу.

У місті утворено комунальне підприємство «Добрий дім».

19 вересня 2024 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 12043 «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». Відповідно до цієї постанови місто отримало нову офіційну назву — Шахтарське. 

На початку 2025 року Шахтарська міська лікарня отримала допомогу від американських партнерів організації MedWish Medworks (зокрема, меблі для пацієнтів травматологічного, хірургічного та урологічного профілю, устаткування для відділення невідкладної медичної допомоги і якісні витратні матеріали для перев’язочних, операційних та хірургічного відділення). 

За фінансової підтримки Polish Humanitation Action у співпраці з громадською організацією «Місцевий Розвиток Громад» на території міста побудовано 3 свердловини для забезпечення базових гуманітарних потреб жителів громади.

У Шахтарському міському центрі соціальних служб розпочав роботу фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

Відбулися перші заходи в рамках реалізації проєктів щодо створення жіночого простору, ініціаторами яких стали активні переселенки, учасниці проєкту громадської організації «Смарта» «Амбасадорки мирних змін».

12 серпня 2025 року міська рада затвердила Статут Першотравенської міської територіальної громади – головний документ, який визначає права та обов’язки громади, її внутрішню організацію та механізми місцевого самоврядування. 

Сьогодні Шахтарське – сучасне розвинене місто, про яке мріяли  перші будівельники. Вугільна промисловість у Шахтарському виступає основною галуззю матеріального виробництва, яка забезпечує ефективне використання природних ресурсів, зростання економічного потенціалу та створює умови для зайнятості працездатного населення, що обумовлює   вирішення багатьох соціальних питань.

У міській громаді є все необхідне для повноцінного життя. Жителі міста цінують його затишність, охайні та квітучі вулиці, парки і сквери, що потопають у зелені.

На сьогодні освітню сферу міста представляють ліцей № 2 і гімназії № 1, 3, 4, 5,  заклади дошкільної освіти «Дзвіночок», «Калинка», «Казка», КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Берегиня» ДОР», КЗО «Професійний ліцей м. Шахтарське» ДОР», інклюзивно-ресурсний центр, КЗПО «Центр позашкільної освіти». 

Культурні потреби мешканців Шахтарського задовольняють Будинок культури «Шахтар», Будинок культури молоді «Україна», музична школа, міська бібліотека. Творчі колективи будинків культури є постійними учасниками загальноміських, регіональних, всеукраїнських та міжнародних фестивалів, конкурсів, змагань.

Для занять фізкультурою та спортом у місті є дитячо-юнацька спортивна школа «Шахтар», спортивне поле зі штучним покриттям на її території, універсальний спортивний майданчик «Спорт для всіх»,  спортивно-ігровий майданчик «Лотос» та спортивні клуби з різних видів спорту. Спортсмени міста - постійні учасники змагань регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Медичну допомогу населенню надають КНП «Шахтарська міська лікарня»  та КНП «Шахтарський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Матеріально-технічна база закладів охорони здоров’я міста первинного і вторинного рівнів постійно поповнюється новим сучасним медичним обладнанням. 

З роками змінюються соціально-економічні основи держави, але незмінним залишається прагнення жителів м. Шахтарське до змістовного, духовно багатого життя, де пріоритетами є добро, краса і віра в майбутнє. Своїми досягненнями невеличке шахтарське місто і надалі буде вагомо збагачувати здобутки рідної Дніпропетровщини і України в цілому.